Articles

Я просто хочу бути щасливою | Екслюзивне інтерв’ю з Наталією Захаровою

today04/02/2025 413 5 5

Background
share close
AD

Я просто хочу бути щасливою. Мені не потрібно ніяких регалій.

Для творчої людини головне бути реалізованою, почутою, мати своє коло для спілкування, обміну думками, ідеями. У мене є мрія – організувати таке товариство, а ще - видати другу збірку «Реальні історії не однієї жінки».

Ці слова належать нашій гості, яку ми запросили сьогодні на гостину (до розмови)

Елегантність і Надійність

Наталія Захарова

«Реальні історії не однієї жінки»

Наталія Захарова

Я просто хочу бути щасливою. Мені не потрібно ніяких регалій. Для творчої людини головне бути реалізованою, почутою, мати своє коло для спілкування, обміну думками, ідеями. У мене є мрія – організувати таке товариство, а ще - видати другу збірку «Реальні історії не однієї жінки».

Олександр Балбус: Ці слова належать нашій гості, яку ми запросили сьогодні на гостину (до розмови).

Тож дозвольте вас познайомити з прекрасною нашою гостею, чарівною красунею-українкою, талановитою творчою особистістю Наталією Захаровою, яка, попри складне становище та війну в рідній Україні, зголосилася поспілкуватися з нами, аби розповісти про себе та свою творчість американським слухачам. Бо саме зараз, під час війни в Україні вона, як творча особистість, прагне розширити коло прихильників своєї творчості, аби таким чином привернути увагу світової спільноти до проблеми війни на своїй батьківщині українською піснею, українським словом та українською душею і популяризувати українську культуру.

Вітаю, Наталю. Мені відомо, що ваша поетична та пісенна творчість набирає популярності серед населення Вашої громади. Ви стали досить відомою, бо пісні, які Ви створюєте і виконуєте, лунають на багатьох сценах і концертних майданчиках Полтавщини. Скажіть, будь ласка, що надихає чи спонукає Вас постійно розвиватися, бути в русі і набувати популярності досить швидкими темпами?

Наталія Захарова:

Вітаю. В першу чергу я хочу подякувати Вам за запрошення. Це є можливістю донести свій посил до великої аудиторії : нехай скоріше закінчиться війна в моїй Україні. Тож, я зичу всім моїм краянам, усім українцям скорішого завершення цієї тяжкої війни, а також сили духу, надії та віри в світле майбутнє. І основною метою моєї творчості є підтримка наших захисників, воїнів Збройних Сил України, що проявляють небувалий героїзм та мужність на різних ділянках фронту. В цей нелегкий час ми маємо згуртуватися, щоб стати сильною спільнотою та допомагати тим, хто сьогодні нас захищає. Про себе скажу, що під час війни мій пісенний репертуар змінився. Пісні звучать від імені жінки, яка кохає і чекає свого воїна-захисника. І також вірші наповнилися іншим змістом, в якому розкривається невимовний та нестерпний біль кожного українця та ненависть до війни. Війна-це не тільки біль і страждання, це ще і мужність та самопожертва. І хто, як не жінка, сильна жінка, буде триматися сама, а також підтримувати інших крізь біль, страх і сльози. Саме це стало поштовхом для організації благодійних виступів та концертів на підтримку Збройних Сил України.

AD

Олександр:

Якщо вже ми заговорили про сильну жінку, то як не згадати про те, що бути сильними – національна риса українців. А ще мені відомо, що Ви, Наталю, створили книгу під назвою «Сильна жінка». Чому саме таку назву Ви обрали?

Наталія: Будь-який життєвий досвід так чи інакше віддзеркалюється у моїй творчості. Про що може писати жінка? І неважливо, це вірші, проза чи музика. Навіть, якщо жінка справді сильна, вона, в першу чергу хоче говорити саме про кохання попри біль, розпач, розлуку і втрату, перетворюючи свої почуття у слова. А ще – Жінка в Україні – це більше, ніж просто роль чи статус. Це боротьба. Це відвага. Це невтомна праця. Вона вчить і лікує, захищає на фронті і волонтерить у тилу та бореться за права. Вона знаходить сили навіть тоді, коли здається, що їх більше немає. Бо Жінка-українка – це символ нескореності. Це любов, що оберігає. Це міць, що творить майбутнє.

Олександр:

Наталіє, знаючи про Вашу багатогранність як композиторки, поетки, співачки, хореографині, керівниці, яка працює з дитячим колективом, задаєшся питанням: «Як Ви все це поєднуєте ?»

Наталія: Це не складно, якщо робити все з любов’ю та чистим бажанням. Хочеться постійно творити щось нове. І це нове я бачу в дітях та молоді – нашому майбутньому. Не можна, щоб втрачався інтерес до української пісні, національних традицій та української культури взагалі. Тому молоді таланти потрібно розвивати і підтримувати. Із власного досвіду знаю, що в юному віці кожен потребує підтримки. Скажу, що мені з цим пощастило: в студентські роки мене навчали найкращі викладачі. І це був вдалий старт для мого розвитку, як творчої особистості. Тому сьогодні я передаю свої знання та вміння молодому талановитому поколінню.

Я маю бути сильною, аби підтримувати моїх рідних, не дозволяти їм зневірюватися.

Олександр Балбус:

З Ваших розповідей зрозуміло, що особисто Вам дуже болить відчуття такого тяжкого для кожного українця сьогодення. Чи є щось особисте в цих відчуттях, чи Ви так сприймаєте біль кожного українця?

Наталія: Так, мене особисто торкнулися ці події. Я маю двох сестричок, одна з яких мешкає в Москві, а інша – в розбомбленому та знищеному Маріуполі. І мій чоловік зараз знаходиться на передовій, в самому пеклі цієї жорстокої війни. Тому, як Ви розумієте, моє серце крається на три частини. Але я маю бути сильною, аби підтримувати моїх рідних, не дозволяти їм зневірюватися, а, навпаки, бути впевненими в перемозі світлих сил над темрявою, в яку нас зараз намагається зіштовхнути ворожа держава. Тому, я працюю щохвилини, створюючи нові пісні та допомагаючи донатами нашим воїнам.

Олександр:

І насамкінець, аби завершити нашу зустріч на позитивній ноті, хочу попросити Вас поділитися творчими планами на майбутнє.

Наталія: Насамперед, готується до друку моя нова книга, що має назву «Реальні історії не однієї жінки», куди увійшли спогади жінок, які переживають нелегкі часи. Зокрема, перебуваючи у вимушеній еміграції, так далеко від рідної домівки та такої любої серцю України, зачасту втративши і домівку, і рідних. Боляче, але це є гіркою правдою. Більшу частину книги займають прозові розповіді. Але ще є розділи, куди увійшли поетичні рядки. По – друге, я хочу продовжити збагачувати нашу національну пісенну творчість. Тому мрію про окрему збірку, куди увійдуть вірші та ноти моїх пісень. Я ще раз хочу наголосити, що ми, українці, – нація нескорена. Отже, ми свято віримо в нашу перемогу і будемо робити все для її прискорення. Щиро дякуємо американському народові за допомогу та підтримку. І коли закінчиться війна, я обов’язково приїду до Америки зі своїми піснями та своєю творчістю, аби подякувати та розповісти про сильних та мужніх українців.

Слава Україні! 

Олександр:

Героям слава!!!

AD
AD

Written by: URC Radio

Rate it
ABOUT

URC Radio – It’s a modern Ukrainian Online Radio in Chicago. The best, fresh, trendy pop, folk, of course, “Ukrainian classic” and modern and unforgettable international music hits! Exclusive news from Ukraine, Local Chicago News in the Ukrainian language, interesting radio-show, rubrics & programs. We are on AIR – 24/7

DOWNLOAD APPS
AD
0%